Меню кафе в Польщі перевіряють дві різні інспекції. Sanepid (санепід, державна санітарна інспекція) дивиться, чи вказано 14 алергенів. Inspekcja Handlowa (торговельна інспекція) дивиться на ціну, вагу чи об’єм порції та польську мову. QR-меню не звільняє від жодної з цих вимог, зате всі три з ним легше виконати: алерген і ціну змінюють в одному місці, і зміна одразу з’являється на кожному столику.
Текст для власника кафе, бару чи ресторану в Польщі, який переходить із паперової карти або PDF на QR-меню. Норми звірено з текстами законів станом на 26 жовтня 2026 року. Це не юридична консультація. У суперечці з інспекцією вирішують текст закону й протокол перевірки. Як саме позначати алергени біля страв, ми докладно розібрали в статті про алергени в меню.
Хто що перевіряє
| Вимога | Де записано | Хто перевіряє | Верхня межа санкції |
|---|---|---|---|
| 14 алергенів у страв | Регламент ЄС 1169/2011, ст. 9 і 44; § 19 розпорядження MRiRW від 23.12.2014 (Dz.U. 2015 poz. 29) | Sanepid (Państwowa Inspekcja Sanitarna) | до 30 середніх місячних зарплат, ст. 103 ustawy o bezpieczeństwie żywności i żywienia |
| Ціна й кількість у кожної позиції | ustawa o informowaniu o cenach towarów i usług; розпорядження від 19.12.2022 (Dz.U. 2022 poz. 2776) | Inspekcja Handlowa | до 20 000 зл. |
| Назви страв польською | ustawa o języku polskim, ст. 7a | Inspekcja Handlowa, UOKiK | штраф (grzywna), ст. 15 |
Суми в останній колонці — стеля закону, а не тариф за першу помилку. За один пропущений алерген максимум не виписують. Проте протокол із зауваженням лишається в справі, і наступну перевірку інспектор почне саме з нього.
Алергени: 14 груп, і самого усного попередження замало
Регламент 1169/2011 відносить інформацію про алергени до обов’язкової (ст. 9, п. 1, літера c), а ст. 44 поширює цей обов’язок на їжу без упаковки. Під це підпадає все, що подає кафе. Перелік із 14 груп наведено в додатку II: злаки з глютеном, ракоподібні, яйця, риба, арахіс, соя, молоко, горіхи, селера, гірчиця, кунжут, діоксид сірки й сульфіти понад 10 мг/кг, люпин, молюски.
Польська деталь, яку пропускають навіть місцеві власники, — § 19 розпорядження Міністерства сільського господарства від 23 грудня 2014 року. Для продуктів без упаковки він вимагає давати склад із виділеними алергенами «на табличці або в інший спосіб, у місці, безпосередньо доступному» споживачеві (§ 19, ust. 2). Фраза «про алергени запитайте офіціанта» як єдиний спосіб цю вимогу не виконує. Офіціант може пояснити страву й перепитати кухню, але гість має змогу прочитати перелік сам, ще до замовлення.
У QR-меню алергени стоять біля кожної страви, і в цьому їхня практична перевага над таблицею на стіні. Кухар замінив вершкове масло маргарином із соєю: у таблиці це помітять за місяць, у меню це одна позначка.
Найчастіше помиляються тут:
- алергени є лише в польській версії, а гість читає українську чи англійську;
- напої без алергенів: у вині бувають сульфіти, у пиві — глютен, і карта напоїв підпадає під ті самі правила;
- страва дня на дошці без алергенів, хоча вимога до неї така сама, як до основної карти;
- доставка й навинос: обов’язок діє і там, разом із картками страв на порталах.
Верхню межу санкції встановлює ст. 103, ust. 1, pkt 1b, lit. c ustawy o bezpieczeństwie żywności i żywienia: до 30-кратної середньої місячної зарплати в економіці за попередній рік. GUS (польська статистична служба) оприлюднив середню зарплату за 2025 рік — 8903,56 зл., отже у 2026 році стеля становить близько 267 тис. зл. Конкретну суму визначає воєводський санітарний інспектор, зважаючи на ступінь шкідливості, вину й масштаб закладу (ст. 104). Якщо гостеві з алергією стало зле, до штрафу додається ще й цивільна відповідальність.
Чи вистачає самого QR-коду
Ні регламент 1169/2011, ні польське розпорядження QR-коди не згадують. Найближче до відповіді — роз’яснення IJHARS (інспекції якості сільськогосподарських і харчових продуктів) про їжу без упаковки в магазинах. Там прямо написано: «Podanie obowiązkowych informacji za pomocą kodu QR nie jest wystarczające». Окремого роз’яснення Sanepid для ресторанів ми не знайшли. Але § 19 вимагає, щоб інформація була безпосередньо доступна, а в гостя може сісти телефон або зникнути зв’язок у підвальній залі.
Тому наша позиція така: QR-меню — основний спосіб, а біля бару лежать 1–2 друковані примірники меню або таблиця алергенів по всіх стравах. Таку таблицю можна зібрати в генераторі таблиці алергенів і роздрукувати або зберегти в PDF. Порада не спрацює, якщо меню змінюється щодня: роздруківка застаріє до обіду, і чесніше вивести меню на екран чи планшет біля каси.
Меню польською, навіть якщо гості говорять українською
Ст. 7a ustawy o języku polskim вимагає польської мови в назвах товарів і послуг, у пропозиціях та в інформації для споживачів. Іншомовні описи допустимі тільки разом із польською версією (ст. 7a, ust. 2). Меню лише українською, англійською чи російською — порушення, за яке ст. 15 передбачає штраф.
Формально ст. 7 прив’язана до споживача, що проживає в Польщі. Турист з Іспанії під неї не підпадає, але кафе не знає наперед, хто сів за столик. На практиці польська версія потрібна завжди, а решта мов іде доповненням.
Для закладу, де власник і частина гостей — українці, добре працює така схема. Польська — основна мова меню: саме в ній перевіряють ціни й алергени. Українська, англійська та інші мови — переклади, які гість вибирає сам. Українська версія стає в пригоді тим, хто ще плутається в польських назвах продуктів на кшталт twaróg, kasza gryczana чи chrzan.
Назви місцевих страв варто один раз вичитати вручну. Автопереклад може перетворити pierogi ruskie на «російські вареники», хоча назва походить від Червоної Русі, тобто історичної Галичини. Надійніше лишити pierogi ruskie в оригіналі й дописати «з картоплею, сиром і цибулею».
Ціна й вага в кожної позиції
Розпорядження Міністра розвитку й технологій від 19 грудня 2022 року (Dz.U. 2022 poz. 2776) зобов’язує вказувати в прейскуранті повну назву страви, ціну й кількість, до якої ця ціна належить. У меню кафе кількість означає грами або мілілітри: żurek 400 мл, schabowy з гарніром 450 г, лимонад 300 мл.
Відсутня вага порції — найчастіше зауваження Inspekcja Handlowa в гастрономії. В одному з рішень, які потім підтвердив UOKiK, кількості не було в 131 позиції зі 146. В іншій справі заклад указав вагу тільки м’яса, а не всієї страви, і інспекція визнала це порушенням. За недотримання ст. 4, ust. 1 ustawy o informowaniu o cenach загрожує штраф до 20 000 зл.
Ціна в меню остаточна: у злотих і з VAT. Плату за обслуговування брати можна, якщо гість бачить її в меню до замовлення. Рядок «serwis 10 %», який уперше з’являється в рахунку, — прямий привід для скарги. Дублювати ціни в гривнях чи євро не треба. Такий перерахунок застаріває разом із курсом і закінчується суперечкою біля каси.
Як вибрати сервіс QR-меню
Найгірший варіант — PDF за QR-кодом. Він виглядає як цифрове меню, але кожна зміна ціни, алергену чи перекладу означає новий файл, і за квартал англійська версія розходиться з польською. PDF виправданий лише тоді, коли карта змінюється 1–2 рази на рік і має одну мову.
П’ять запитань до будь-якого сервісу:
- Чи змінюєте ви ціну самі і скільки часу це забирає. Якщо правку вносить постачальник за заявкою, сервіс дорожчий, ніж здається: за рік у кафе набираються десятки змін.
- Алергени прив’язані до страви чи лежать окремим документом. Окремий документ рано чи пізно відстане від меню.
- Яка мова основна. Для Польщі основною має бути польська, а переклади робляться з неї й вичитуються вручну.
- Чи відкривається меню без застосунку і при слабкому сигналі.
- Чи можна роздрукувати меню або таблицю алергенів з тих самих даних, щоб паперовий примірник біля бару не жив окремим життям.
Що робить WMenu
У QR-меню WMenu алергени позначаються в кожної страви, і гість бачить їх своєю мовою. Меню ведеться польською й автоматично перекладається на 80+ мов, а переклад будь-якої назви можна виправити вручну. Ціну й вагу змінюють в одному місці, і вони одразу оновлюються на всіх столиках та в усіх мовах.
Чого WMenu за вас не зробить: не визначить, які алергени у вашому соусі. Це знає тільки кухар і його техкарта. Що входить у кожен тариф, дивіться на сторінці тарифів.
Часті запитання
Чи можна вести меню тільки українською?
Ні. Ст. 7a ustawy o języku polskim вимагає польської версії назв і описів. Українську, англійську чи будь-яку іншу мову додають як переклад, і гість обирає її сам.
Чи можна обійтися без паперового меню, якщо є QR-код?
Закон прямо цього не забороняє, але IJHARS для магазинів пише, що самого QR-коду недостатньо, а для ресторанів окремого роз’яснення ми не знайшли. Безпечніше тримати біля бару 1–2 друковані примірники або таблицю алергенів.
Чи треба писати вагу в кави й десертів?
Так, кількість указують у кожної позиції: для кави — об’єм у мілілітрах, для торта — вагу шматка.
Хто штрафує за алергени, а хто за ціни?
Алергени належать до інформації про харчові продукти: їх перевіряє Sanepid, а штраф накладає воєводський санітарний інспектор. Ціни, вагу порцій і польську мову перевіряє Inspekcja Handlowa.
