Запит «грузинський ресторан» українською в Польщі вводять у Google в середньому 720 разів на місяць, той самий запит російською — 1 900 разів. Обидві цифри з Планувальника ключових слів Google за жовтень 2026 року. Люди шукають заклади кирилицею і чекають меню, яке зможуть прочитати, а не карту, де żurek, kopytka і schab лишаються загадкою.
Для кафе у Вроцлаві чи бару в Кракові питання не в тому, чи потрібна друга мова, а в тому, яка: українська, російська чи обидві. І польська при цьому залишається обов’язковою за ст. 7a ustawy o języku polskim. Нижче — що показують цифри, що вимагає закон, як вибрати мову з погляду гостя і як перевірити вибір за 30 днів. Для Іспанії — окрема стаття: меню українською та російською в Іспанії.
Скільки шукають кирилицею в Польщі
| Запит у Google | Польща, на місяць |
|---|---|
| «грузинський ресторан» (українською) | 720 |
| «грузинский ресторан» (російською) | 1 900 |
| «ресторан» | 40 500 |
| «кафе» | 18 100 |
Джерело: Планувальник ключових слів Google, середня кількість запитів на місяць, жовтень 2026 року.
Слова «ресторан» і «кафе» українською та російською пишуться однаково. Тому два нижні рядки — це запити кирилицею від обох груп разом, і Планувальник не розділяє, хто з них українець, а хто ні. Розрізнити мови можна лише там, де слова відрізняються, як у парі «грузинський» і «грузинский».
Співвідношення 720 до 1 900 легко прочитати хибно. З нього не випливає, що україномовних гостей у 2,6 раза менше: той самий киянин у Варшаві може шукати російською чи польською. Таблиця показує мову запиту, а не людину за ним.
Корисніше інше. Запит із назвою кухні вводить людина, яка вже вирішила, що хоче хачапурі, і вибирає адресу. Якщо ваш заклад шукають за кухнею — грузинською, українською, узбецькою, — дивіться на такі вузькі запити, а не на загальне «ресторан».
Чого ці цифри не кажуть
40 500 запитів припадають на всю Польщу. Одна людина за місяць може шукати кілька разів, а ваша вулиця в Познані чи Гданську отримує невелику частку. Ті, хто шукає польською, у таблицю не потрапили зовсім.
Найгірше, що можна зробити з цими цифрами, — поділити їх на щось і сказати «ви втрачаєте 30% гостей». Такого відсотка не існує. Скільки гостей втрачає саме ваш заклад, видно лише на ваших гостях.
Основною лишається польська
Ст. 7a ustawy o języku polskim (текст у Dz.U. 2026 poz. 81) вимагає польської мови в назвах товарів і послуг та в пропозиціях для споживачів, а іншомовні описи мають іти разом із польською версією (п. 2). Контролюють це UOKiK і Inspekcja Handlowa (торговельна інспекція), ст. 7b, а ст. 15 передбачає штраф (grzywna). Меню тільки українською порушує закон, меню польською з українською та російською версіями — ні.
Формально норма стосується споживача, який живе в Польщі, а турист під неї не підпадає. Але кафе не знає наперед, хто сів за столик. Тому польська версія потрібна завжди, навіть якщо майже всі ваші гості з України: українське кафе у Варшаві має польське меню так само, як польський бар.
Звідси порядок роботи. На польській мові ви перевіряєте ціну, вагу порції й алергени, з неї робляться всі інші версії. Розпорядження від 19 грудня 2022 року (Dz.U. 2022 poz. 2776) вимагає в кожної позиції ціну й кількість: żurek 400 мл, schabowy з гарніром 450 г. Стара ціна в українській версії — це суперечка біля каси, і відповідати за неї вам.
З алергенами суворіше. § 19 розпорядження Міністерства сільського господарства від 23 грудня 2014 року вимагає, щоб інформація про їжу без упаковки була безпосередньо доступна гостю, тож «запитайте офіціанта» як єдиний спосіб у Польщі не годиться. Типова помилка — алергени є лише в польській версії, а гість читає українську. Формально вимогу виконано, але людина з алергією на селеру про неї не дізнається. Верхня межа санкції за алергени за ст. 103 ustawy o bezpieczeństwie żywności i żywienia — 30 середніх місячних зарплат, близько 267 тис. зл. у 2026 році; це межа закону, а не тариф за першу помилку. Що ще перевіряють у меню польського кафе, розібрано у статті про QR-меню для кафе в Польщі.
Українська, російська чи обидві
Гість відкриває меню мовою, якою йому найлегше читати склад страви. Це не обов’язково мова, якою він говорить удома, і не обов’язково мова власника закладу.
Українську версію гість-українець відкриє першою, навіть якщо вільно читає російською. Якщо ваш заклад подає себе як український — назва, кухня, борщ і вареники в меню, — гість очікує саме української версії і її відсутність помітить одразу.
Російську прочитають гості з Білорусі, Казахстану, Грузії, Вірменії та багато українців. Гість з Алмати чи Тбілісі української не прочитає, і для нього російська — єдина кирилична мова, яку він розуміє без зусиль. Для грузинського чи узбецького ресторану, куди ходять люди з різних країн, саме російська частіше охоплює найбільшу групу.
Обидві мови — коли у вас є обидві групи. З автоперекладом друга мова коштує одну перевірку назв страв, тож вибирати «або-або» на платному тарифі немає сенсу. Найгірший варіант — увімкнути лише мову власника і не перевірити, хто насправді відкриває меню.
| Заклад | Мови меню, крім польської |
|---|---|
| Кафе з українською кухнею у Варшаві, гості переважно з України | українська, англійська для туристів |
| Грузинський ресторан у Вроцлаві, гості з різних країн | російська й англійська; українська, якщо про неї питають |
| Бар у центрі Кракова, гості — туристи з усієї Європи | англійська; українська й російська — після перевірки за 30 днів |
| Їдальня біля офісів у Познані, обіди для працівників з України та Білорусі | українська і російська |
Коли друга мова не допоможе
Якщо до вас ходять поляки й туристи з Німеччини та Великої Британії, українська чи російська версія може почекати. Вона майже нічого не коштує, але кожну нову страву доведеться перевіряти ще однією мовою.
Небезпечніший випадок — автопереклад, який ніхто не перевірив. Машина може перекласти pierogi ruskie як «російські вареники», хоча назва походить від Червоної Русі, тобто Галичини зі Львовом, а не від Росії. Гість зі Львова таку помилку помітить першим. Назва лишається польською, переклад отримує опис: «pierogi ruskie: вареники з картоплею, сиром і цибулею». Неперевірений переклад гірший за відсутній. Текст рідною мовою гість не перевіряє і помилку в складі сприймає як правду. Як скласти такий список для своєї карти, розібрано у статті про переклад назв місцевих страв.
І третій випадок: zestaw dnia, який змінюється 5 разів на тиждень і пишеться крейдою на дошці. Друга мова відставатиме від першого ж обіду.
Як перевірити вибір за 30 днів
Увімкніть українську або російську версію і подивіться, як часто її відкривають. В аналітиці меню WMenu на тарифі Standard і вище є перегляди за мовами за 7, 30 і 90 днів. Через 30 днів порівняйте українську, російську й англійську. Якщо одну з них відкривають одиниці, її можна не розвивати далі; якщо українська й російська близькі, лишайте обидві.
Без аналітики згодиться ручний спосіб: 2 тижні офіціанти позначають столики, де питали «а меню українською є?» або перекладали меню телефоном. Він грубіший, але показує те саме. Не спрацює він там, де в годину пік біля бару одна людина: позначати буде нікому.
Як це працює у WMenu
У списку мов меню WMenu 102 мови, українська і російська серед них; на сайті ми пишемо «80+». Меню ведеться польською, назви й описи на увімкнені мови перекладає DeepL або Google, ліміт автоперекладу — 500 000 знаків на місяць на заклад, і кожен переклад можна виправити вручну. Алергени позначаються в страви один раз, і гість бачить їх своєю мовою. Ціна й вага змінюються одразу в усіх версіях.
Гість вибирає мову прапорцем угорі меню, на столі лишається один QR-код. У кожної мовної версії своя адреса з розміткою hreflang, тож Google може показати українську версію тому, хто шукає українською. Саме за мовою браузера меню не перемикається: мову вибирає гість.
Панель власника теж є українською. Якщо на кухні й біля бару працюють люди, які читають польською повільніше, ніж українською, це вирішує, чи оновлюватимуть меню вчасно.
Мови без обмежень відкриваються з тарифу Basic. Як виглядає меню кількома мовами для гостя — на сторінці меню кількома мовами, що входить у кожен тариф — у таблиці тарифів.
Часті запитання
Чи можна вести меню в Польщі лише українською?
Ні. Ст. 7a ustawy o języku polskim вимагає польської версії назв і описів, а контролюють це UOKiK та Inspekcja Handlowa. Українська й російська додаються як переклади, і гість вибирає їх сам.
У нас українська кухня. Чи потрібна російська версія?
Якщо до вас ходять гості з Білорусі, Казахстану чи Грузії, так: української вони не прочитають. Якщо гості майже всі з України, вистачить української. Відповідь дасть аналітика за 30 днів, а не припущення.
Чи треба перекладати алергени українською?
Закон вимагає їх у польському меню, але гість читає ту версію, яку відкрив. Якщо в українській версії алергенів немає, людина з алергією на гірчицю про неї не дізнається. Алергени мають бути однаковими в усіх версіях.
Скільки гостей я втрачаю без української версії?
Точної відповіді немає ні в кого. Цифри Планувальника показують попит на пошук закладів кирилицею в усій Польщі, а не ваших гостей. Свою частку ви побачите за 30 днів, увімкнувши українську версію.

